НАВЧІТЬ ДІТЕЙ ГОВОРИТИ “НІ”

Наскільки часто у нашому житті ми зустрічаємо “безвідмовних” людей? На роботі, у різних структурах, серед наших близьких і друзів є ті, хто не вміють казати “ні”.

Інколи впізнаємо цю рису у самих себе.

Які наслідки ми маємо від цього?

– Витіснена злість, неможливість природно розсердитись, дозволити собі це;

– Жертовність, комплекс “рятівника”;

– Неможливість подбати про самого себе, почути й відчути власні потреби, бажання, прагнення;

– Пасивно-агресивна поведінка: погодитись на цю роботу, але не зробити її; свідомо чи несвідомо саботувати процес.

– Роздратованість, почуття незадоволення.

Позитивного у цьому мало. На жаль, у пострадянській системі виховання можливість бути самим собою, індивідуальністю, враховувати власні потреби зупинялося виною та соромом.

Як виховати дітей, наступні покоління – іншими? Більш вільними й здоровими, щасливими?

Можна спробувати застосувати наступні поради від психологів:

– Дайте своїй дитині час на роздуми, поважайте її: “Все нормально, тобі не обов’язково відповідати “так” або “ні” одразу. Обдумай, чи ти справді хочеш цього, чи можеш це виконати”.

– Допоможіть дитині навчитись прораховувати наслідки її дій або згоди: “Якщо ти зараз погодишся на це – до чого це призведе? Що тобі потрібно буде зробити? Які витрати? Скільки днів, годин?”.

 – Допоможіть дитині виробити власні принципи, сформувати своє ставлення до тих чи інших речей: “Наскільки важливо для тебе вступити в цей університет? Що тобі це дасть? Що важливе для тебе ти зможеш реалізувати? Якщо тобі це потрібно – зараз ти можеш сказати “ні” великій шумній тусовці?”.

– Навчіть дитину просто промовляти фразу “Вибачте, я не можу”, коли вона не впевнена у своїй можливості погодитись.

– Поважайте потреби дитини, не ігноруйте її особистих меж. Якщо вона зараз хоче гратись власною іграшкою й не готова ділитись – допоможіть їй знайти консенсус з іншими дітьми: “Я зараз граюсь нею. Зможу дати тобі її через годину”, “Ти можеш погратись іншою моєю іграшкою” тощо.

Діти мають навчитися відмовляти і задля своєї безпеки.

Поважайте та захищайте свої кордони та навчіть цьому дітей

«Проєкт «Національна гаряча лінія для дітей та молоді» впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки UNICEF Ukraine та уряду Німеччини.

#116111UA #childhotline #НДМГЛ #національнагарячалінія #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #ЮНІСЕФ #UNICEF #UNICEFUkraine

ПАМʼЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 📌

Чого не можна казати дитині коли вона плаче 👇🏻

❌ Припини скиглити ти вже великий!
❌ Перестань ревіти, зараз всі будуть сміятися з тебе!
❌ Припини плакати, а то зараз додому підемо!
❌ Не плач, ти сама винна!
❌ Ти не гарна, коли плачеш!
❌ Не плач, інакше я тебе покараю!
❌ Слухняні діти не плачуть!
❌ Чого ти плачеш через дрібниці?!

Як заспокоїти дитину 👇🏻

✅ Хочеш я допоможу, спробуємо ще раз?!
✅ Я бачу ти засмутилась, давай зрозуміємо чому!
✅ Це було неприємно, я розумію!
✅ Давай відпочинемо!
✅ Я розумію, що ти розлючений – це нормально!
✅ Я люблю тебе!
✅ Давай подумаємо, що робити далі!

  ІНТЕРНЕТ –  БЛАГО  ЧИ  ЗЛО ДЛЯ  ДИТИНИ?

  Соцмережа ‒ це чимало плюсів і безліч небезпек. На жаль, самостійно діти не вміють дозовано і правильно використовувати інтернет-ресурси для розвитку і навчання, а більше споживають розважальний контент, грають в ігри, спілкуються в соціальних мережах. Що ж робити батькам? Розумно обмежувати перебування в мережі, цікавитися життям дитини, перевіряти, які ресурси відвідує підліток. Звичайно ж, мова не йде про постійне шпигунство і тотальні заборони, адже це тільки погіршить відносини. Як мінімум, потрібно просто знати, які загрози чекають на дитину в інтернеті, і якими правилами безпеки варто навчити  підлітка. Це допоможе вам уникнути несподіваних проблем, котрі можуть звалитися, як сніг на голову.

            ЯКІ  ЗАГРОЗИ  МОЖУТЬ СПІТКАТИ  ДИТИНУ В  ІНТЕРНЕТІ?

    Зараз інтернет ‒ це свого роду допомога для батьків. Усе починається ще з дитинства: в дорозі можна зайняти малюка мультиками, дітям постарше можна запропонувати розвиваючі ігри на планшеті, більш старшим ‒ головне забезпечити постійний доступ до соціальних мереж для спілкування з однолітками. Батьки поступово перестають помічати, коли вони повністю припиняють контролювати перебування дитини в мережі. І ось тут починаються проблеми. Уже в більш усвідомленому віці на підлітка в інтернеті чекає ряд загроз.

                                     ЗАГРОЗА     ЗАЛЕЖНОСТІ

Проста гра може тільки спочатку не нести ніякої небезпеки, але з часом у дитини може сформуватися ігрова залежність. Це поведе за собою погіршення успішності, відсутність контакту з однокласниками, небажання соціалізуватися. Дитина подумки буде жити в іншому, віртуальному, світі, і все життя буде «застрягати» у вигаданій кимось грі. Загроза познайомитися в соціальних мережах з шахраями, булерами, соціально небезпечними елементами (маніяками і т.п.). Постійне спілкування в соціальних мережах рано чи пізно призводить до того, що дитина починає листуватися з незнайомими людьми, розширюючи своє вузьке коло однокласників новими знайомствами. У довіру може втертися як дитина одного віку, так і дорослий, який буде використовувати в листуванні всі відомі маніпулятивні методи, для того щоб: витребувати у підлітка гроші або будь-які інші матеріальні цінності; викликати на особисту зустріч; викрасти підлітка і вимагати у батьків викуп і т.п. Як відомо, неприємні історії зустрічаються досить часто. І саме від них дитину потрібно захищати. Загрозою є знайти в інтернеті матеріали, які негативно впливають на психіку підлітка. Йде мова про усім відомий «Синій кит» і йому подібні «організації». В інтернеті дитина може вступити в товариство, яке, за своєю суттю, буде мати сектантську,расистську  або суїцидальну спрямованість. Ну а що буде далі ‒ це вже питання часу. Підлітки піддаються впливу, тому трапитися може будь-що. Порушення конфіденційності, випадково вказаний номер телефону, адреса, зайва відвертість на своїй сторінці в соціальній мережі ‒ все це дає шахраям і булерам достатньо інформації, якою можна скористатися в своїх цілях. Кожне слово може бути використане проти вашої дитини, кожне невдале фото може бути насмішкою, а конфіденційною інформацією можуть скористатися з метою шантажу. Як бачите, може трапитися чимало неприємностей, якщо підліток буде проводити занадто багато часу в інтернеті. Особливо, якщо буде використовувати ресурси не за прямим призначенням.

      ЯКИМ   БАЗОВИМ  ПРАВИЛАМ  БЕЗПЕКИ В МЕРЕЖІ СЛІД  НАВЧИТИ ПІДЛІТКА?

   Незважаючи на те, що вся реальність зараз постійно взаємодіє з віртуальністю, немає ніякого шкільного предмета, який би вчив школярів правилам безпеки в мережі. Дорослі повинні самі ознайомитися з правилами безпеки і, звичайно ж, навчити ним дітей: ніколи не розміщувати на сторінках в соціальних мережах свій номер телефону та адресу. Дитині 12-14 років і в голову не прийде, що цією інформацією можуть скористатися шахраї, але дорослі повинні обов’язково про це попередити; краще використовувати «нік», а не своє справжнє ім’я. Припустимо, якщо за дитиною полюють шкільні булери, то просто по імені і прізвищу знайти школяра не вийде. А ось «нік» буде відомий тільки близьким друзям, родичам і знайомим. І вбереже від спроби «вистежити» невдалу фотографію; не варто загострювати увагу на негативі, який може бути адресований дитині в коментарях або в особистому листуванні з незнайомими людьми. Скажіть підлітку, що він має право блокувати всіх людей, які викликають у нього хоч найменшу негативну емоцію; попередьте дитину, що вона не повинна виносити на обговорення в інтернеті теми особистого характеру (сімейні проблеми, любовні переживання, майбутню подорож, велику покупку). Цієї інформації тільки й чекають шахраї і різнопланові спільноти (секти, молодіжні організації неформального характеру); розкажіть, що на зустріч з незнайомцем відправлятися не можна. Підліток може думати, що спілкується з віртуальним другом свого віку, але за привітною фотографією може ховатися доросла людина, яка ставить перед собою небезпечні цілі; попередьте, що інформацію про кредитні картки батьків ні в якому разі нікому передавати не можна. Та й самі намагайтеся зробити так, щоб кредитні картки дітям на очі не попадалися; скажіть дитині, що вона може звернутися до вас за допомогою в разі виникнення якоїсь неприємної ситуації, надходження погроз, булінгу або шантажу. Скажіть підлітку, що він може на вас розраховувати в будь-який момент, і він завжди може розраховувати на вашу допомогу та захист.  

          Турбота про дитину-зажди на плечах  батьків! Пам’ятайте про це! Вибудовуйте із своїми чадами  довірливі відносини, вислуховуйте скарги дитини і м’яко контролюйте вільне проведення часу.  

                                                                                           Соціальний  педагог

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

І. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

1. Правила поведінки здобувачів освіти базуються на Законах України, постановах Міністерства освіти та науки України, органів місцевого самоврядування, Статуті закладу освіти.

2. Здобувачі освіти приходять до закладу за 15-20 хвилин до початку занять, чистими і охайними, займають своє робоче місце, готують все необхідне навчальне приладдя до майбутнього уроку.

3. Не можна приносити на територію закладу освіти з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби і отрути, а також токсичні речовини і таблетки.

4. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

5. Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти із закладу освіти та її території в урочний час.

6. У разі пропуску занять здобувачі освіти зобов’язані пред’явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів здобувачі освіти зобов’язані представити довідку з медичної установи.

7. Здобувачі освіти повинні проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших, поступатися дорогою дорослим, старші – молодшим, хлопчики – дівчаткам.

8. Поза закладом здобувачі освіти поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім’я закладу освіти.

9. Здобувачі освіти бережуть майно, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території закладу освіти.

10. Булінг є неприпустимою формою поведінки здобувачів освіти в закладі та за його межами.

11. Здобувачі освіти зобов’язані виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.

12. На першу вимогу вчителя здобувачі освіти зобов’язані давати щоденник.

13. Здобувачі освіти повинні щодня вести записи домашніх завдань у щоденнику.

14. Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити і письмове приладдя.

ІІ. ПОВЕДІНКА НА УРОКАХ

1. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

2. Якщо під час занять здобувачам освіти необхідно вийти з класу, то вони повинні попросити дозволу у вчителя.

3. Під час відповіді на запитання вчителя здобувачі освіти повинні відповідати виразно, зрозуміло.

4. Якщо здобувач освіти хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.

5. На уроках здобувачі освіти мають право ставити питання вчителеві, якщо не зрозуміли матеріал під час пояснення.

6. На уроках дистанційного навчання дотримуйся академічної доброчеснрсті,не запізнюйся,заходь під своїм прізвищем ( усі незнайомці залишаться “за дверима”конференції),привітайся з учителем та друзями,вчасно виконуй завлання.

7. На уроки фізичної культури здобувачі освіти приходять у спортивній формі та спортивному взутті, звільнені від занять фізкультурою, обов’язково присутні в залі.

ІІІ. ПОВЕДІНКА ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ДО ПОЧАТКУ, НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ УРОКІВ

1. Під час перерви здобувачі освіти зобов’язані:

– підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

– при зустрічі з вчителями, батьками, дорослими відвідувачами закладу освіти вітатися;

– забороняється вживати непристойні вирази і жести, шуміти, заважати відпочивати іншим.

2. Час перерви — особистий час кожного. Він може його проводити по своєму розумінню, але не повинен заважати іншим.

3. Під час перерв забороняється бігати по школі, по сходах, поблизу віконних отворів, грати в м’яча у класі, коридорах та інших місцях, не пристосованих для ігор.

4. Під час перерв забороняється штовхати один одного, гратися в небезпечні ігри, кидатися портфелями і іншими предметами, застосовувати фізичну силу.

5. У закладі освіти та на її території категорично забороняється тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.

6. Категорично забороняється самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях.

7. На перервах здобувачі освіти можуть звернутися до свого класного керівника, чергового вчителя за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

ІV. ПОВЕДІНКА ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ЇДАЛЬНІ

1. Під час харчування в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.

2. Здобувачі освіти повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.

3. Здобувачі освіти приходять в їдальню після закінчення уроку, дотримуються черги при отриманні їжі.

4. Розмовляти під час прийому їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.

5. Слід вживати їжу і напої, придбані тільки в їдальні.

6. Здобувачі освіти самі прибирають посуд зі столу після вживання їжі.

7. Здобувачі освіти дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.

8. Забороняється заходити в їдальню у верхньому одязі.

V. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

1. До закладу освіти здобувачі освіти повинні приходити в одязі, який відповідає перебуванню дитини у суспільних місцях. Стиль одягу – діловий, класичний. Для уроків фізичної культури обов’язкова спортивна форма.

2. Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.

3. Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого себе і суспільства.

4. Не можна зловживати косметикою і носити багато прикрас на заняття.

5. Знаходитися в закладі освіти у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.

6. На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

Ці Правила розповсюджуються на всіх здобувачів освіти і є обов’язковими для виконання на всій території закладу освіти, а також під час усіх заходів, що проводяться.

Учнівське самоврядування (учні 5-9 класів) під керівництвом учителів Паламарчук О.К. та Савінової О.О.  у 2023 році розробили Кодекс учня Плесецької гімназії.

Кодекс учня

• Люби свій край. Будь гідним громадянином своєї держави.
• Завжди і скрізь говори своєю рідною мовою, бо це – запорука існування нашого народу.
• Шануй звичаї і традиції батьків, бо вони  основа духовності народу.
• Люби свій народ і ніколи не зраджуй, працюй для нього і заступайся за нього. У потребі жертвуй для нього все добро.
• Багато читай і черпай освіту з книжок, бо освіта і свідомість приведуть тебе і твій народ до добра.
• Будь справедливим. Не бійся потерпіти за правду і вір, що вона переможе.
• Будь моральним, бо моральність і чесність – це підстава твої гідності.
• Будь правдомовний, бо за це будуть шанувати свої і чужі.
• Шануй своє здоров’я і життя, тому позбудься шкідливих звичок, які руйнують тебе і рідних.
• Не роби ніколи чогось такого, за що можеш потім соромитися, адже зло завжди стане явним.
• Всюди поводься гідно, не принижуй себе ні перед ким, бо раба ніхто не шанує, а достойного і ворог поцінує.
• Не кради.
• Не будь жорстоким.
• Люби дітей, стався до них доброзичливо, з повагою, вчися розуміти світ дитинства, будь готовим прийти дітям на допомогу.
• Умій поставити себе на місце інших, умій переживати, співчувати.
• Вчися впливати на інших, володіти собою, своїм голосом, мімікою.
• Розвивай своє почуття обов’язку, відповідальності за доручену справу.
• Будь товариським і щирим.

Не обманюй вчителя. При відповіді на уроці не користуйся шпаргалками, бо це вияв рабської психології.

Обережно! Ігри з асфіксією або «Собачий кайф»

25 дитячих прохань:

• Не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас; 
• Не бійтесь бути вимогливим зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначитись; 
• Не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважати слід лише на силу. Я відгукуюсь з більшою готовністю на ваші ініціативи; 
• Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує вперто намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою; 
• Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру у вас; 
• Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог; 
• Не засмучуйтесь занадто від моїх слів «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили; 
• Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся з вами за те, ставши «плаксою» ; 
• Не робіть для мене і за мене те, що я у змозі зробити сам: я використовуватиму вас як обслугу ; 
• Не дозволяйте моїм «поганим звичкам» притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на їх продовження; не нарікайте на мене у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч; 
• Не намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий розпал конфлікту. 
• За деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами зникає. Буде нормально, якщо ви зробите якісь кроки, але давайте поговоримо про це пізніше ; 
• Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я розумію, що таке «добре» і «погано» ; 
• Не змушуйте мене відчувати, що мої провини – смертельний гріх: я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні нащо не придатний; 
• Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив: я інколи сам не розумію, чому чиню так, а не інакше ; 
• Не піддавайте великому іспитові мою чесність: заляканий, я легко перетворююся на брехуна ; 
• Не забувайте, що я люблю експериментувати: саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим ; 
• Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок : я вчуся на власному досвіді ; 
• Не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію «на стороні»; 
• Ніколи не натякайте, що ви досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами; 
• Нехай мої острахи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність; 
• Не забувайте, що я можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається, ніколи. 

Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. 
Тоді я також стану вашим другом. 
Я вчуся, наслідуючи приклади, але не під впливом критики. 
І, крім того, я вас так сильно люблю. 
Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов’ю.

Поради батькам

ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ «УСПІХИ» СВОЇХ ДІТЕЙ

Правило 1. 
Заспокойтеся. Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А тепер можна розпочати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратись у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути на гальма. 

Правило 2. 
Не поспішайте. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може й …вас. 

Правило 3. 
Безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі? Вона вас засмучує і … все. 

Правило 4. 
Не бийте лежачого. «Двійка», а для когось і «дев’ятка» − достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги. 

Правило 5. 
Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього. 

Правило 6. 
Вибирайте найголовніше. Порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначніші для неї. Але якщо вас турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу. 

Правило 7. 
Головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважаючи, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи. 

Правило 8. 
Найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана. 

Правило 9. 
Не скупіться на похвалу. Будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити. Виділіть у «морі» помилок «острівок» успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх зусиль. 

Правило 10. 
Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких не можна досягти. 

Правило 11. 
Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя у навчанні. 

Для того, щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. 
Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.Десять заповідей для батьків:

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини – це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
8. Дитина – це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину всякою – не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина – це свято, яке поки що з тобою. 

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

• Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім’єю.

• Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.                                                   Берегите своих детей, их за шалости не ругайте.                                                    Зло своих неудачных дней НИКОГДА на них не срывайте.                                                    Не сердитесь на них всерьёз, даже если они провинились.                                                    Ничего нет дороже слёз, что с ресничек родных скатились!!!

Пам’ятайте:

• Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміють – вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах – формується почуття провини.

• Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. 7 причин, чому Ваша дитина повинна займатися музикою

1. Вчені довели, що заняття музикою сприятливо впливають на мозок. У дітей, які займаються музикою, однаково розвинені обидві півкулі. Музика розвиває логіку, пам’ять, уяву. Розвиток слуху допомагає швидше оволодіти іноземними мовами.
2. Багато батьків вважають, що в їхніх дітей немає здібностей до музики. Це помилка. Тільки в процесі роботи можна визначити, наскільки схильна дитина до занять. Словом, щоб дізнатися, потрібно спробувати. Іноді через рік-два дитина ніби розкривається, виявляючи приховані глибинні здібності.
3. Дитинство має пройти в напруженій роботі. Чим різноманітнішою буде діяльність дитини – тим точніше ви зможете визначити її здібності та знайти область, де на неї чекає успіх. Але якщо дитина перепробувала різні види діяльності – музику, танці, малювання, відвідувала різноманітні технічні гуртки – у неї не буде сумнівів з вибором професії.
4. Багатьма видами діяльності можна опанувати, якщо займатися ними з дитинства. Музика – в їх числі. Як правило, дорослим набагато складніше навчитися грати на інструменті. Так не втрачайте часу! Якщо до 10-11 років не почати грати, потім навчитися буде практично неможливо.
5. Учні в музичних школах навантажені набагато більше. Але це компенсується задоволенням від виступів на концертах. У дітей формується організованість, що стає в пригоді, коли вони стають студентами. Надлишок вільного часу в дитинстві шкідливий. Нехай краще займається різними видами творчості, ніж просиджує перед телевізором. Ви будете спокійншими, якщо знатимете, що дитина знаходиться в музичній школі, а не десь на вулиці з сумнівними друзями.
6. Музика добре впливає на організм на фізіологічному рівні: стиль бароко розвиває пам’ять, класицизм стимулює розвиток інтелекту, імпресіонізм знімає емоційну напругу, фольклор пробуджує генну пам’ять, а григоріанський хорал, окрім усього іншого, сприяє м’язовій релаксації. Діти, які займаються музикою, по-іншому сприймають звучання, вчаться отримувати від нього задоволення.
7. Музика може стати майбутньою професією. А якщо ні, то грати дитина все-таки навчиться…

Шкільна форма. Чи потрібна шкільна форма?

10 КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати…

Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

(за матеріалами Фонду “Нічиї діти” (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації “Як стати кращими батьками”, Лондон, 2002